роздертий
РОЗДЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розде́рти.
Видко роздертий в боротьбі комір і туго скручені позаду руки (Коцюб., II, 1955, 258);
Люто рвонулися вгору оскалені, роздерті вудилами кінські морди (Гончар, II, 1959, 433);
Русь була роз’єднана і роздерта внутрішніми межиусобицями (Фр., VI, 1951, 57).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роздертий — розде́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- роздертий — див. драний Словник синонімів Вусика
- роздертий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до роздерти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- роздертий — РОЗДЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розде́рти. Видко роздертий в боротьбі комір і туго скручені позаду руки (М. Коцюбинський); Люто рвонулися вгору оскалені, роздерті вудилами кінські морди (О. Гончар); Русь була роз'єднана і роздерта внутрішніми межиусобицями [міжусобицями] (І. Франко). Словник української мови у 20 томах