1. Словник української мови у 20 томах

роздзвонюватися

РОЗДЗВО́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗДЗВОНИ́ТИСЯ, дзвоню́ся, дзво́нишся, док., розм.

1. тільки док. Часто або довго й настирливо дзвонити.

Грало троє музик, один на лютню, один на скрипку, а третій бив у бубонець, обличчя їхні були урочисті, і звуки весело роздзвонювалися навкруги (Валерій Шевчук);

Дзвонить [Романченко] довго. [Телеграфіст:] Чого ти роздзвонився, доволі! (О. Корнійчук).

2. тільки недок. Пас. до роздзво́нювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздзвонюватися — роздзво́нюватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. роздзвонюватися — -ююся, -юєшся, недок., роздзвонитися, -дзвонюся, -дзвонишся, док., розм. 1》 тільки док. Почати довго й настирливо дзвонити. 2》 тільки недок. Пас. до роздзвонювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздзвонюватися — РОЗДЗВО́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗДЗВОНИ́ТИСЯ, дзвоню́ся, дзво́нишся, док., розм. 1. тільки док. Почати довго й настирливо дзвонити. Дзво-нить [Романченко] довго. [Телеграфіст:] Чого ти роздзвонився, доволі! (Корн., І, 1955, 155). 2. тільки недок. Пас. до роздзво́нювати. Словник української мови в 11 томах