роздзвонюватися
РОЗДЗВО́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗДЗВОНИ́ТИСЯ, дзвоню́ся, дзво́нишся, док., розм.
1. тільки док. Почати довго й настирливо дзвонити.
Дзво-нить [Романченко] довго. [Телеграфіст:] Чого ти роздзвонився, доволі! (Корн., І, 1955, 155).
2. тільки недок. Пас. до роздзво́нювати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роздзвонюватися — роздзво́нюватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- роздзвонюватися — -ююся, -юєшся, недок., роздзвонитися, -дзвонюся, -дзвонишся, док., розм. 1》 тільки док. Почати довго й настирливо дзвонити. 2》 тільки недок. Пас. до роздзвонювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- роздзвонюватися — РОЗДЗВО́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗДЗВОНИ́ТИСЯ, дзвоню́ся, дзво́нишся, док., розм. 1. тільки док. Часто або довго й настирливо дзвонити. Словник української мови у 20 томах