1. Словник української мови у 20 томах

роздивляти

РОЗДИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗДИВИ́ТИ, дивлю́, ди́виш; мн. розди́влять; док., кого, що, рідко.

Те саме, що роздивля́тися 1.

Повертаюсь спиною і роздивляю Monte Solaro (М. Коцюбинський);

Шеф редакції .. надів пальто і пішов до друкарні, щоб роздивити весь даний і наскладаний матеріал (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздивляти — роздивля́ти дієслово недоконаного виду роздивлятися рідко Орфографічний словник української мови
  2. роздивляти — -яю, -яєш, недок., роздивити, -дивлю, -дивиш; мн. роздивлять; док., перех., рідко. Те саме, що роздивлятися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздивляти — РОЗДИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗДИВИ́ТИ, дивлю́, ди́виш; мн. розди́влять; док., перех., рідко. Те саме, що роздивля́тися 1. Повертаюсь спиною і роздивляю Monte Solaro (Коцюб., II, 1955, 418); Шеф редакції.. Словник української мови в 11 томах