1. Словник української мови у 20 томах

роздичавілий

РОЗДИЧАВІ́ЛИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. акт. до роздича́віти.

Роздичавілі тварини.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздичавілий — роздичаві́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. роздичавілий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до роздичавіти. Великий тлумачний словник сучасної мови