1. Великий тлумачний словник сучасної мови

роздичавілий

роздича́вілий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до роздичавіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздичавілий — роздичаві́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. роздичавілий — РОЗДИЧАВІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. до роздича́віти. Роздичавілі тварини. Словник української мови у 20 томах