роздичавіти

роздича́віти

-ію, -ієш, док., розм., рідко.

Відвикнути від людей.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздичавіти — роздича́віти дієслово доконаного виду розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. роздичавіти — РОЗДИЧА́ВІТИ, ію, ієш, док., розм., рідко. Відвикнути від людей. І не здоровкається дитина – роздичавіла (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. роздичавіти — РОЗДИЧА́ВІТИ, ію, ієш, док., розм., рідко. Відвикнути від людей. І не здоровкається дитина — роздичавіла (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. роздичавіти — Роздичавіти, -вію, -єш гл. Одичать. І не здоровкається дитина — роздичавіла. Черк. у. Словник української мови Грінченка