роздичавіти
РОЗДИЧА́ВІТИ, ію, ієш, док., розм., рідко. Відвикнути від людей.
І не здоровкається дитина — роздичавіла (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роздичавіти — роздича́віти дієслово доконаного виду розм., рідко Орфографічний словник української мови
- роздичавіти — -ію, -ієш, док., розм., рідко. Відвикнути від людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- роздичавіти — РОЗДИЧА́ВІТИ, ію, ієш, док., розм., рідко. Відвикнути від людей. І не здоровкається дитина – роздичавіла (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- роздичавіти — Роздичавіти, -вію, -єш гл. Одичать. І не здоровкається дитина — роздичавіла. Черк. у. Словник української мови Грінченка