1. Словник української мови у 20 томах

роздрібнювати

РОЗДРІ́БНЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДРІБНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що.

1. Розбивати, розкришувати на дрібні шматочки, частинки.

Цікавою властивістю ультразвуків є їх здатність роздрібнювати рідкі й тверді тіла на найдрібніші частинки (з наук.-попул. літ.).

2. перен. Ділити на частини, розчленовувати.

Попереджав [Бальзак] про небезпеку, яка чатує на художника там, де копії окремих предметів і явищ роздрібнюють картину цілого (з наук. літ.);

// Роз'єднувати, розпорошувати що-небудь згуртоване, зміцнене.

Він ніяк не міг зрозуміти.., які можуть бути суперечки поміж студентами, коли їм треба об'єднувати, а не роздрібнювати свої сили (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздрібнювати — роздрі́бнювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роздрібнювати — див. розбивати; трощити Словник синонімів Вусика
  3. роздрібнювати — -юю, -юєш, недок., роздрібнити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Розбивати, розкришувати на дрібні шматочки, частинки. 2》 перен. Переділяти на частини, розчленовувати. || Роз'єднувати, розпорошувати що-небудь згуртоване, зміцнене. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. роздрібнювати — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. роздрібнювати — РОЗДРІ́БНЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДРІБНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. 1. Розбивати, розкришувати на дрібні шматочки, частинки. Цікавою властивістю ультразвуків є їх здатність роздрібнювати рідкі й тверді тіла на найдрібніші частинки (Наука.. Словник української мови в 11 томах