роздрібнювати

ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм., ПОЛОВИ́НИТИ розм. (на дві частини); РОЗДРІ́БНЮВАТИ, ДРОБИ́ТИ (на дрібні частини); РОЗПОДІЛЯ́ТИ, РОЗКЛАДА́ТИ, ПРИДІЛЯ́ТИ розм. (перев. між кимсь, чимсь); КЛАСИФІКУВА́ТИ, ПІДРОЗДІЛЯ́ТИ, ДИФЕРЕНЦІЮВА́ТИ (за групами, категоріями); РОЗМІРЯ́ТИ (РОЗМІ́РЮВАТИ) (міряючи); РОЗМІЧА́ТИ (РОЗМІ́ЧУВАТИ) (ставлячи мітки, позначки); ШАРУВА́ТИ (на окремі шари). — Док.: поділи́ти, розділи́ти, почленува́ти, розчленува́ти, розчлени́ти, розщепи́ти, розітну́ти, розби́ти, розпаюва́ти, розшматува́ти, пошматува́ти, роздвої́ти, переполови́нити, роздрібни́ти, подроби́ти, роздроби́ти, розподіли́ти, розкла́сти, приділи́ти, розкласифікува́ти, підрозділи́ти, розмі́ряти, розмі́тити. — Будемо усе паювати на три частки.. Ділимо все на тебе, на мене й на батька (М. Стельмах); Грошики, як слідує, вірно поділяли: Копу поєдналися батюшці — попові, Другу копу нарівно дякону й дякові (Я. Щоголів); Старий, обпатравши кабана, розділя його на шматки (Г. Квітка-Основ'яненко); Сіла (пані) напротив нього на кріслі і принялась розділювати булки (І. Франко); Колій приготувався членувати тушу (А. Іщук); Глибокі поперечні долини розчленовують Кримські гори на окремі частини (з наукової літератури); Шведські дослідники винайшли прилад, за допомогою якого можна розщепити людську волосину на 5000 волокон (з газети); У місячні ночі срібно-синюватий промінь, наче лезо довгого меча, розтинав навпіл кімнату (Н. Рибак); Командири сиділи в школі і розбивали нове поповнення по сотнях (П. Панч); Кілька колгоспниць шматували ножами великі паляниці (І. Ле); Нема гірше, як тебе розшматують надвоє (Панас Мирний); Уже щуку обскребла і роздвоїла (Словник Б. Грінченка); Шрам переполовинив вподовж йому лоба (М. Іщенко); — Нагорі корнюра воно (масло) розбивається на безліч струменів, які ллються вниз цілою системою сходинок, що уповільнюють спускання й ще більше роздрібнюють ті струмки (Ю. Шовкопляс); А мій милий тісто дробить, а я рада, що й то робить (Словник Б. Грінченка); Доля намагається порівну розподілити: одному — талант, іншому — заможніших батьків (В. Дрозд); Коли б, розкладаючи речі, природа Не залишала цих тіл неподільних, то вже більш нічого З решток загиблих речей не могла би вона утворити (переклад М. Зерова); Записавши всіх, шафар кожному приділив роботу (Н. Кобринська); Щоб зорієнтуватися в художніх творах, ми класифікуємо їх за родами, видами і жанрами (з журналу); Висновки експертів можна підрозділити на категоричні.. і вірогідні, або гадані (з журналу); — Хіба вони там не знають, що землю в нас люди вже між собою поділили? — ..Кажуть, що неправильно Цимбал панську землю розміряв (О. Гончар); Бригадир розмітив лист заліза (з газети).

ПОДРІ́БНЮВАТИ (натискаючи, ріжучи, ударяючи тощо, ділити щось на дрібні частки, шматки), ДРІБНИ́ТИ, РОЗДРІ́БНЮВАТИ, ЗДРІ́БНЮВАТИ, ДРОБИ́ТИ, РОЗДРО́БЛЮВАТИ (РОЗДРОБЛЯ́ТИ), КРИШИ́ТИ, РОЗКРИ́ШУВАТИ, СІКТИ. — Док.: подрібни́ти, роздрібни́ти, здрібни́ти, подроби́ти, роздроби́ти, покриши́ти, розкриши́ти, скриши́ти, посікти. Мінерали механічно подрібнюють і подають до автоклавів (з журналу); Щоб дослідити речовину під електронним мікроскопом, насамперед її слід подрібнити (з журналу); Він.. перестругував глину, раніш розмочену і збиту дерев'яною довбешкою, щоб роздрібнити грудки (О. Ільченко); Озиму солому, стебла кукурудзи, солому бобових культур обов'язково перед згодовуванням потрібно здрібнювати (з журналу); Ніхто того каменю не товк молотками, бо його зі скреготом дробили, кришили привезені з Хуста дробарки... (І. Чендей); Ультразвук роздробляє краплинки жиру, що є в молоці, і тоді воно легше і краще (з журналу); Мовчала... Василина, пильно позираючи на Сашка, чи так як слід він поводить себе за столом, чи не розкришує хліба (В. Кучер); З вимоченого оселедця знімають шкірку і, видаливши кістки, дрібно січуть (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздрібнювати — роздрі́бнювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роздрібнювати — див. розбивати; трощити Словник синонімів Вусика
  3. роздрібнювати — -юю, -юєш, недок., роздрібнити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Розбивати, розкришувати на дрібні шматочки, частинки. 2》 перен. Переділяти на частини, розчленовувати. || Роз'єднувати, розпорошувати що-небудь згуртоване, зміцнене. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. роздрібнювати — РОЗДРІ́БНЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДРІБНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що. 1. Розбивати, розкришувати на дрібні шматочки, частинки. Цікавою властивістю ультразвуків є їх здатність роздрібнювати рідкі й тверді тіла на найдрібніші частинки (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. роздрібнювати — РОЗДРІ́БНЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДРІБНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. 1. Розбивати, розкришувати на дрібні шматочки, частинки. Цікавою властивістю ультразвуків є їх здатність роздрібнювати рідкі й тверді тіла на найдрібніші частинки (Наука.. Словник української мови в 11 томах