1. Словник синонімів української мови

роздувати

ВИДУВА́ТИ (виготовляти що-небудь способом дуття), ДУ́ТИ, РОЗДУВА́ТИ рідше. — Док.: ви́дути. Кожний виріб (кришталевий) видувають окремо (з журналу); Дути колби; З нього (зі скла) роздувають вироби, як мильні пузирі (з журналу).

НАДУВА́ТИ (НАДИМА́ТИ) (наповнюючи повітрям або газом, збільшувати в об'ємі), ЗДУВА́ТИ, РОЗДУВА́ТИ підсил. — Док.: наду́ти, зду́ти, розду́ти. Комарі, задуха, твань. Не скобоче дика качка, не надуває свого вола водяний бугай (М. Чабанівський); Погордливо розправляє (куховар) вуса і надимає груди (Ю. Яновський); Він іде собі, надувшись, і ні на кого і не дивиться, тільки щоки роздува, щоб усі знали, що він тут.. є старший (Г. Квітка-Основ'яненко).

НАДУВА́ТИ (НАДИМА́ТИ) (про вітер — наповнюючи повітрям, натягати, робити пружним що-небудь), НАПИНА́ТИ, РОЗДУВА́ТИ підсил. — Док.: наду́ти, напну́ти (нап'ясти́), розду́ти. Вітер надимає поли моєї шинелі, люто шарпає їх (П. Колесник); Вітер напинав полотняні вітрила (О. Донченко); Вітер роздуває плаття... (П. Тичина).

ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ (уявляти або зображувати що-небудь більшим, ніж у дійсності), ГІПЕРБОЛІЗУВА́ТИ книжн., РОЗДУВА́ТИ розм., РОЗДМУ́ХУВАТИ розм.; УТРИ́РУВАТИ книжн. (доводити до крайньої міри вияву). — Док.: перебі́льшити, гіперболізува́ти, розду́ти, роздму́хати (роздмухну́ти), утри́рувати. Мав (Козловський) надзвичайний дар перевтілюватися у другі особи, перебільшуючи їх смішні сторони (Г. Хоткевич); Дотепно гіперболізувавши і відтінивши якусь характерну рису, він (пародист) умів створити вдалий дружній шарж або й уїдливу пародію (з журналу); Маленьку хибу, дрібний якийсь випадок роздмухають, роздують до розмірів слона і пускають гуляти межи люди (С. Васильченко); Утрируючи кожен рух — почухав (чоловік) потилицю, аж зовсім козирком очі закривши, потім поправив кашкет, похитав головою (А. Головко). — Пор. переборщи́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздувати — (розносити вітром) розвівати, розвіювати, роздмухувати. Словник синонімів Полюги
  2. роздувати — роздува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. роздувати — і рідше роздимати, -аю, -аєш, недок., роздути, роздую, роздуєш і рідше розідму, розідмеш; мин. ч. роздув, -ла, -ло; док., перех. 1》 Струменями повітря підсилювати горіння чого-небудь. || Примушувати яскраво палати (вогонь, пожежу, полум'я і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. роздувати — РОЗДУВА́ТИ і рідше РОЗДИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗДУ́ТИ, розду́ю, розду́єш і рідше розідму́, розідме́ш; мин. ч. розду́в, ла, ло; док., що. 1. Струменями повітря підсилювати горіння чого-небудь. Великий ковальський міх роздував розжарене вугілля (Н. Словник української мови у 20 томах
  5. роздувати — роздму́хувати (роздува́ти) / роздму́хати (розду́ти) кади́ло. 1. зневажл. Знімати навколо чогось галас, балачки і т. ін. Пан радник таки хоче роздмухати кадило? Ну, що ж! Тим гірше для нього (І. Кулик). 2. Розширювати яке-небудь починання, справу. Фразеологічний словник української мови
  6. роздувати — РОЗДУВА́ТИ і рідше РОЗДИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗДУ́ТИ, розду́ю, розду́єш і рідше розідму́, розідме́ш; мин. ч. розду́в, ла, ло; док., перех. 1. Струменями повітря підсилювати горіння чого-небудь. Словник української мови в 11 томах