1. Великий тлумачний словник сучасної мови

роздувати

роздува́ти

і рідше роздимати, -аю, -аєш, недок., роздути, роздую, роздуєш і рідше розідму, розідмеш; мин. ч. роздув, -ла, -ло; док., перех.

1》 Струменями повітря підсилювати горіння чого-небудь.

|| Примушувати яскраво палати (вогонь, пожежу, полум'я і т. ін.).

|| Розпалювати паливо у чому-небудь, нагрівати щось. Роздувати кадило.

2》 перен. Робити більшим, великим за розмахом, поширенням і т. ін.

|| Пробуджувати, підсилювати яке-небудь почуття, настрій і т. ін.

3》 Збільшувати в об'ємі, наповнюючи повітрям; надувати.

|| Тиском ізсередини робити більшим, ширшим.

|| безос.

|| Реагуючи на певні психологічні або фізіологічні подразники, збільшувати в об'ємі (щоки, губи, ніздрі і т. ін.).

|| Діючи фізіологічно або психологічно, сприяти збільшенню об'єму (грудей, живота, ніздрів і т. ін.).

|| безос.

|| спец. Виготовляти що-небудь способом дуття.

4》 перен., розм. Навмисне перебільшувати що-небудь; уявляти щось більшим, ніж є насправді.

|| Навмисне завищувати, збільшувати. Роздувати штати.

5》 Рухом повітря розносити, розвіювати що-небудь.

|| Подувом вітру розсувати що-небудь у різні боки, примушувати коливатися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздувати — (розносити вітром) розвівати, розвіювати, роздмухувати. Словник синонімів Полюги
  2. роздувати — роздува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. роздувати — РОЗДУВА́ТИ і рідше РОЗДИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗДУ́ТИ, розду́ю, розду́єш і рідше розідму́, розідме́ш; мин. ч. розду́в, ла, ло; док., що. 1. Струменями повітря підсилювати горіння чого-небудь. Великий ковальський міх роздував розжарене вугілля (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. роздувати — роздму́хувати (роздува́ти) / роздму́хати (розду́ти) кади́ло. 1. зневажл. Знімати навколо чогось галас, балачки і т. ін. Пан радник таки хоче роздмухати кадило? Ну, що ж! Тим гірше для нього (І. Кулик). 2. Розширювати яке-небудь починання, справу. Фразеологічний словник української мови
  5. роздувати — ВИДУВА́ТИ (виготовляти що-небудь способом дуття), ДУ́ТИ, РОЗДУВА́ТИ рідше. — Док.: ви́дути. Кожний виріб (кришталевий) видувають окремо (з журналу); Дути колби; З нього (зі скла) роздувають вироби, як мильні пузирі (з журналу). Словник синонімів української мови
  6. роздувати — РОЗДУВА́ТИ і рідше РОЗДИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗДУ́ТИ, розду́ю, розду́єш і рідше розідму́, розідме́ш; мин. ч. розду́в, ла, ло; док., перех. 1. Струменями повітря підсилювати горіння чого-небудь. Словник української мови в 11 томах