роздумувати

РОЗДУ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДУ́МАТИ, аю, аєш, док.

1. тільки недок. Багато і напружено думати, міркувати.

Посиділи мовчки, – він, смакуючи своє лихо, а я – роздумуючи та розгадуючи... (Марко Вовчок);

Христя не кидала свого суму. Тоді сам Грицько став журитися, став роздумувати (Панас Мирний);

Куди ж воно поділося теє дитинство? – роздумував Тимко, вглядаючись у непроглядні приташанські тумани, що нічною мрякою висіли над лугами (Григорій Тютюнник);

// також док., про кого – що, над ким – чим. Спрямовувати свої думки на кого-, що-небудь.

Христя зосталася і, роздумуючи про подругу, почала вдесяте обдивлятися хату (Панас Мирний);

Лишилася [вдова] сама з дитиною. Жила собі... Багато про життя не роздумувала (А. Головко);

[Адам:] Роздумав я над цим і прийшов до переконання, що є між нами провокатор (Мирослав Ірчан);

// також док., із спол. що, як і т. ін. Розмірковувати над чим-небудь.

Ідучи додому, він роздумував, як його до батька-матері підступити, як їх ублагати (Панас Мирний);

Вже перед самим сходом сонця чоловік вскочив у Синяву, завів коні в глибокий байрак, міцно прив'язав їх до дерева, а сам лихий, мов біс, пішки подався в село, важко роздумуючи, що ж буде з його добром? (М. Стельмах);

На порозі стояв старий високий циган, немов роздумував, чи увійти до хати (М. Коцюбинський);

До вечора та через ніч Антосьо роздумав, що доведеться пішки йти, коли не поїде волами (А. Свидницький);

// Багато думати, вагатися, приймаючи яке-небудь рішення.

Справді війна. Багато людей затривожилось, але багато й не думало про це. Не було коли роздумувати (Н. Кобринська);

Хлопець не роздумував, як я, він занурився у воду і зірвав лілею під самий корінь (Д. Ткач);

Повільно, ніби роздумуючи, злітали вгору ракети – червоні, зелені, білі (Л. Дмитерко).

2. що і без дод. Всебічно обдумувати, продумувати що-небудь.

Батько щось роздумує, потім каже присмучено: – Діди й прадіди пішки ходили, хоч, мабуть, не один в душі сокола носив... (О. Гончар);

Тут [у лісі] .. мала вона час роздумати всесторонньо свій крок (І. Франко);

[Параска:] Воно, бачиш, роздумаєш, то і справді нема чого журитись (С. Васильченко).

3. тільки недок., рідко. Мислити, думати.

Він тільки вміє як слід робити, що його батько загадає, а сам не вміє роздумувати (Грицько Григоренко).

4. тільки док. Відмовитися від задуманого, змінити свій попередній намір, своє попереднє рішення.

Поки Івась чистив тараню, Грицько носився з торбою, хотів заховати у бур'яні.., та роздумав (Панас Мирний);

Оксен довго дивився йому вслід; хотів завернути назад і сказати, щоб Кузь забрав солому, але потім роздумав (Григорій Тютюнник).

◇ (1) Недо́вго розду́муючи <�Не розду́муючи до́вго> – відразу, швидко, без вагань.

Недовго роздумуючи, він іде прямо до вітряка (М. Стельмах);

Не роздумуючи довго, Сахно вхопила важкого стільця і кинулася просто на ворога (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

роздумувати

Значення в інших словниках