роздумуватися
РОЗДУ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗДУ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
1. Те саме, що розду́мувати 1.
Знаходилися й товариші на втечу, і Марусяк на початках був зрадів, але потім почав роздумуватися – і взяли його сумніви (Г. Хоткевич);
Роздумався я отакечки, розгадався, та, трохи позітхавши, почав всміхатись (Марко Вовчок);
// про кого – що; також із спол. що, як і т. ін. Розмірковувати з приводу кого-, чого-небудь.
Частенько-часто, сидячи поруч із дівчиною, роздумувався він про свою жінку (Марко Вовчок);
За роботою та за турботою і часу не було роздуматися, як же воно зі мною далі буде (І. Муратов);
// безос., рідко.
Я любила самоту, мамо. В ній працювалося і роздумувалося так свобідно й легко (О. Кобилянська).
2. тільки док., розм., рідко. Те саме, що розду́мувати 4.
Горпина кинулася була, щоб завернути чоловіка, але зразу й роздумалася (Л. Яновська).
Значення в інших словниках
- роздумуватися — розду́муватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- роздумуватися — -уюся, -уєшся, недок., роздуматися, -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 Те саме, що роздумувати 1). || про кого – що; також із спол. що, як і т. ін. Розмірковувати з приводу кого-, чого-небудь. || безос., рідко. 2》 тільки док., розм., рідко. Те саме, що роздумувати 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- роздумуватися — ДУ́МАТИ що, про кого-що і без додатка (бути зайнятим думками про когось-щось, мати свою думку про кого-, що-небудь), ГАДА́ТИ, МА́ТИ НА ДУ́МЦІ (МА́ТИ НА МИ́СЛІ) (МА́ТИ В МИ́СЛІ і т. ін.) що, МА́ТИ ГА́ДКУ про кого-що, ПОМИШЛЯ́ТИ, МИ́СЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
- роздумуватися — РОЗДУ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗДУ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. 1. Те саме, що розду́мувати 1. Знаходилися й товариші на втечу, і Марусяк на початках був зрадів, але потім почав роздумуватися — і взяли його сумніви (Хотк. Словник української мови в 11 томах