роздумуватися

ДУ́МАТИ що, про кого-що і без додатка (бути зайнятим думками про когось-щось, мати свою думку про кого-, що-небудь), ГАДА́ТИ, МА́ТИ НА ДУ́МЦІ (МА́ТИ НА МИ́СЛІ) (МА́ТИ В МИ́СЛІ і т. ін.) що, МА́ТИ ГА́ДКУ про кого-що, ПОМИШЛЯ́ТИ, МИ́СЛИТИ розм.; МІРКУВА́ТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗГА́ДУВАТИ, РОЗМИШЛЯ́ТИ, РОЗМИ́СЛЮВАТИ, МІЗКУВА́ТИ розм., РОЗДУ́МУВАТИСЯ розм., РОЗУМУВА́ТИ розм., МЕТИКУВА́ТИ розм., КУМЕ́КАТИ розм., МИКИ́ТИТИ розм., РОЗКИДА́ТИ перев. із сл. розумом, умом і т. ін., розм., КМІТИ́ТИ (КМЕТИ́ТИ) розм., КМІТУВА́ТИ (КМЕТУВА́ТИ) розм., ГАДКУВА́ТИ діал., МУСУВА́ТИ діал. (перев. без додатка — заглиблюватися в якісь думки, зважуючи, враховуючи всі деталі); НОСИ́ТИСЯ з чим, розм. (приділяти надто багато уваги чомусь). — Док.: поду́мати, погада́ти, поми́слити, зміркува́ти, розміркува́ти, розми́слити, помізкува́ти, пометикува́ти, покуме́кати, розки́нути, подиви́тися розм. — Нема тобі чого думати та гадати. Гаятись тепер небезпечно.., їдь і не сперечайся! (І. Нечуй-Левицький); Те, чого Левенець не мав і в думці, Самусь уже знав, як таблицю множення (П. Загребельний); Ченці і барони Розвернулись у будинках І гадки не мають — Бенкетують (Т. Шевченко); Еней один за всіх не спав; Він думав, мислив, умудрявся, Як Турна-ворога побить (І. Котляревський); Не візьму Марти я й сам, — помишляю (Марко Вовчок); Почав (Лазаревський) міркувати, чим і як допомогти Тарасу Григоровичу (З. Тулуб); Роздумуючи та розмірковуючи, вийшли наші друзі бруківкою за село (Д. Бедзик); Об чім же вона там не думала?.. об чім не розмишляла?.. чого то не розгадувала?.. (Г. Квітка-Основ'яненко); Розмислюючи, давав (Вишневецький) накази (І. Ле); З якогось часу Миколі починало подобатись мізкувати над задачками (Ю. Мушкетик); Частенько-часто, сидячи поруч із дівчиною, роздумувався він про свою жінку (Марко Вовчок); Сидячи вечорами в своїй кімнаті, самотній і худий, Льова Роттер отак невесело розумував (В. Підмогильний); Сидю я самотою в хаті та вже метикую: чи й, справді, не розлучиться мені з чоловіком? (А. Кримський); — Моя це і єсть пропозиція про червоний прапор; — от нехай Максим скаже: кумекали ми з ним про це ще в потаємному гуртку (Ю. Смолич); "Що робить?" — микитив наш Клим Нетудихата (С. Олійник); Дружина лише вражено зітхала, в душі горда за чоловіка, що вільно розкидав умом, удався на складні міркування (К. Гордієнко); — Як би вислизнути з-під ласкавої опіки? — кмітували друзі (Я. Качура); Він не тямив себе і, гадкую, не пам'ятає, що кричав тоді (В. Дрозд); Довго він мусував про своє безталання (Словник Б. Грінченка); Чого ж триматись, чого ж мучитись, чого ж у сутінках носитися з болісними думками й догадками? (М. Стельмах); — Чіпко!.. — молила вона. — Покинь (розбій).. — Побачу, Галю. Подивлюся... (Панас Мирний). — Пор. обду́мувати.

ЗАДУ́МАТИСЯ (почати зосереджено, глибоко думати, розмірковувати над чимось, про кого-, що-небудь), ЗАМИ́СЛИТИСЯ, ЗАГАДА́ТИСЯ розм., РОЗДУ́МАТИСЯ розм., РОЗГАДА́ТИСЯ розм., ЗАСТАНОВИ́ТИСЯ діал. — Недок.: заду́муватися, зами́слюватися, зага́дуватися, розду́муватися, розга́дуватися, застановля́тися. Сумні стояли гетьмани і полковники; задумалися і мовчали довго, пригнічені якимсь важким передчуттям (О. Довженко); Дивлячись на розкладені на столі накази, розпорядження, донесення маршалів і листи з Франції, Наполеон замислився (П. Кочура); Ти погасла, ясна зоре! Став я мовчки, загадався... Не гадалось... (П. Грабовський); Хоч би сім'я..! А то сам, як палець.. Часто Максим, загадуючись над своїм бурлацьким життям, отак думав (Панас Мирний); За роботою та за турботою і часу не було роздуматися, як же воно зі мною далі буде (І. Муратов); Роздумався я отакечки, розгадався, та, трохи позітхавши, почав всміхатись (Марко Вовчок); — Невже татко не застановилися над тим, що яка ж то вітчизна може бути побудована на руїні своїх власних синів? (І. Франко).

ПЕРЕДУ́МАТИ (після роздумів змінити попередній намір, рішення); РОЗДУ́МАТИ, РОЗДУ́МАТИСЯ розм. (відмовитися від задуманого); ПЕРЕРІШИ́ТИ розм. (прийняти нове рішення). — Недок.: переду́мувати, розду́мувати, розду́муватися, переріша́ти (перері́шувати). Гаврило, побачивши, що старий збирається у степові мандри, відмовився їхати навідріз, але потім передумав (Григорій Тютюнник); (Василина:) Переїдете до нас чи роздумали? (О. Корнійчук); Горпина кинулася була, щоб завернути чоловіка, але зразу й роздумалася (Л. Яновська); Покійна княгиня була крута на слові — раз сказавши, не перерішувала (С. Скляренко). — Пор. 1. схамену́тися.