роздягання
РОЗДЯГА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. роздяга́ти 1 і роздяга́тися 1.
В далекій прихожій почувсь шум та тяганина роздягання (І. Нечуй-Левицький);
– Арештована, ви пропустили свій час роздягання. Прошу зараз роздягнутися! – Наглядач невмолимий (Я. Качура).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роздягання — роздяга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- роздягання — -я, с. Дія за знач. роздягати 1) і роздягатися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- роздягання — РОЗДЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. роздяга́ти 1 і роздяга́тися 1. В далекій прихожій почувсь шум та тяганина роздягання (Н.-Лев., І, 1956, 622); — Арештована, ви пропустили свій час роздягання. Прошу зараз роздягнутися! — Наглядач невмолимий (Кач., II, 1958, 69). Словник української мови в 11 томах