роздягання

РОЗДЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. роздяга́ти 1 і роздяга́тися 1.

В далекій прихожій почувсь шум та тяганина роздягання (Н.-Лев., І, 1956, 622);

— Арештована, ви пропустили свій час роздягання. Прошу зараз роздягнутися! — Наглядач невмолимий (Кач., II, 1958, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздягання — роздяга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. роздягання — -я, с. Дія за знач. роздягати 1) і роздягатися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздягання — РОЗДЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. роздяга́ти 1 і роздяга́тися 1. В далекій прихожій почувсь шум та тяганина роздягання (І. Нечуй-Левицький); – Арештована, ви пропустили свій час роздягання. Прошу зараз роздягнутися! – Наглядач невмолимий (Я. Качура). Словник української мови у 20 томах