розенкрейцер
РОЗЕНКРЕ́ЙЦЕР, а, ч., іст.
Член реакційного таємного містико-філософського товариства XVII–XVIII ст. у Німеччині й Нідерландах, емблемою якого були роза і хрест.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розенкрейцер — розенкре́йцер іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови