розенкрейцер
розенкре́йцер
іменник чоловічого роду, істота
іст.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розенкрейцер — РОЗЕНКРЕ́ЙЦЕР, а, ч., іст. Член реакційного таємного містико-філософського товариства XVII–XVIII ст. у Німеччині й Нідерландах, емблемою якого були роза і хрест. Словник української мови у 20 томах