розжалування

РОЗЖА́ЛУВАННЯ, я, с., заст.

Дія за знач. розжа́лувати.

Суд засудив .. Боровика за умисне тілесне пошкодження до двох років ув'язнення з розжалуванням з офіцерського звання (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розжалування — розжа́лування іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розжалування — -я, с. Дія за знач. розжалувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розжалування — РОЗЖА́ЛУВАННЯ, я, с., заст. Дія за знач. розжа́лувати. Суд засудив.. Боровика за умисне тілесне пошкодження до двох років ув’язнення з розжалуванням з офіцерського звання (Собко, Справа.., 1959, 154). Словник української мови в 11 томах