розжалуваний
РОЗЖА́ЛУВАНИЙ, а, е, заст.
Дієпр. пас. до розжа́лувати.
В полку, в якому після помилування служили розжалувані в рядові Дьяконов та Лобатий, звістку про парад було зустрінуто як насмішку (О. Гончар);
Фрузя, розжалувана, того-таки вечора, вийшовши від Кирницького, покинула Борислав і пішла додому (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розжалуваний — розжа́луваний дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- розжалуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розжалувати. || розжалувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розжалуваний — РОЗЖА́ЛУВАНИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до розжа́лувати. В полку, в якому після помилування служили розжалувані в рядові Дьяконов та Лобатий, звістку про парад було зустрінуто як насмішку (Гончар, II, 1959, 351); Фрузя, розжалувана... Словник української мови в 11 томах