1. Словник української мови в 11 томах

розжалуваний

РОЗЖА́ЛУВАНИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до розжа́лувати.

В полку, в якому після помилування служили розжалувані в рядові Дьяконов та Лобатий, звістку про парад було зустрінуто як насмішку (Гончар, II, 1959, 351);

Фрузя, розжалувана, того-таки вечора, вийшовши від Кирницького, покинула Борислав і пішла додому (Фр., І, 1955, 94).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розжалуваний — розжа́луваний дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. розжалуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розжалувати. || розжалувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розжалуваний — РОЗЖА́ЛУВАНИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. до розжа́лувати. В полку, в якому після помилування служили розжалувані в рядові Дьяконов та Лобатий, звістку про парад було зустрінуто як насмішку (О. Словник української мови у 20 томах