розжалуваний
розжа́луваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розжалувати.
|| розжалувано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розжалуваний — розжа́луваний дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- розжалуваний — РОЗЖА́ЛУВАНИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. до розжа́лувати. В полку, в якому після помилування служили розжалувані в рядові Дьяконов та Лобатий, звістку про парад було зустрінуто як насмішку (О. Словник української мови у 20 томах
- розжалуваний — РОЗЖА́ЛУВАНИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до розжа́лувати. В полку, в якому після помилування служили розжалувані в рядові Дьяконов та Лобатий, звістку про парад було зустрінуто як насмішку (Гончар, II, 1959, 351); Фрузя, розжалувана... Словник української мови в 11 томах