розказаний
РОЗКА́ЗАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розказа́ти.
Не вважаючи на всі розказані Іваном страхи, Соломії трохи розвиднілось (М. Коцюбинський);
Вже були переспівані всі пісні, розказані всі веселі історії (А. Хорунжий);
Дивовижні перетворення людей у предмети живої і мертвої природи, розказані в легендах.., сприймаються нині лише як поетична вигадка (з публіц. літ.);
// у знач. ім. розка́зане, ного, с. Те, про що йшла розмова.
Не засинає хлопець, думає про розказане батьком (А. Головко);
// розка́зано, безос. пред.
Скільки дійсних випадків, і казок, і .. легенд було розказано цієї ночі попід тинами (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розказаний — розка́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розказаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розказати. || розказано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. розказане, -ного, с. Те, про що йшла розмова. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розказаний — Розка́заний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розказаний — РОЗКАЗА́НИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розказа́ти. Не вважаючи на всі розказані Іваном страхи, Соломії трохи розвиднілось (Коцюб., І, 1955, 382); Вже були переспівані всі пісні, розказані всі веселі історії (Хор., Ковила, 1960, 53); // у знач. ім. Словник української мови в 11 томах