1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розказаний

розка́заний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розказати.

|| розказано, безос. присудк. сл.

|| у знач. ім. розказане, -ного, с. Те, про що йшла розмова.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розказаний — розка́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розказаний — РОЗКА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розказа́ти. Не вважаючи на всі розказані Іваном страхи, Соломії трохи розвиднілось (М. Коцюбинський); Вже були переспівані всі пісні, розказані всі веселі історії (А. Словник української мови у 20 томах
  3. розказаний — Розка́заний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розказаний — РОЗКАЗА́НИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розказа́ти. Не вважаючи на всі розказані Іваном страхи, Соломії трохи розвиднілось (Коцюб., І, 1955, 382); Вже були переспівані всі пісні, розказані всі веселі історії (Хор., Ковила, 1960, 53); // у знач. ім. Словник української мови в 11 томах