розкарякуватість

РОЗКАРЯ́КУВАТІСТЬ, тості, ж., розм.

Властивість за знач. розкаря́куватий.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкарякуватість — розкаря́куватість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови