розкладання

РОЗКЛАДА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. розклада́ти 1–6 і розклада́тися 1–4.

Обидва боки мав до надівання пас: Ясний для празника, а темний – в будній час. Лиш Возний знав йому складання й розкладання... (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

Найбільше їх [парубків] бере участь в розкладанні огнищ (М. Грушевський);

Грали в розкладання слова – треба було з тих самих літер викомбінувати максимальну кількість інших слів (І. Багряний);

Розкладання сонячного світла можна спостерігати і в природі (з наук.-попул. літ.);

При розкладанні многочленів на множники застосовують такі способи: винесення множника за дужки. групування, використання формул скороченого множення (з навч. літ.).