розкліплювати
РОЗКЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКЛЕПИ́ТИ, клеплю́, кле́пиш; мн. розкле́плять; док., що, розм.
Розплющувати (очі), розтуляти повіки.
Чую, очі мені розкліплюють (Сл. Б. Грінченка);
Пересилюючи різь в очах, Надійка розклепила повіки і здивовано повернула голову на той голос (В. Козаченко);
Тільки-но він розклепив повіки, його мати звелась із ліжка. на якому була примостилась скраєчку (Г. Колісник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкліплювати — розклі́плювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розкліплювати — -юю, -юєш, недок., розклепити, -клеплю, -клепиш; мн. розклеплять; док., перех., розм. Розплющувати (очі), розтуляти повіки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкліплювати — РОЗКЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКЛЕПИ́ТИ, клеплю́, кле́пиш; мн. розкле́плять; док., перех., розм. Розплющувати (очі), розтуляти повіки. Чую, очі мені розкліплюють (Сл. Гр.); Пересилюючи різь в очах, Надійка розклепила повіки і здивовано повернула голову на той голос (Коз., Листи.., 1967, 232). Словник української мови в 11 томах