1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розкліплювати

розклі́плювати

-юю, -юєш, недок., розклепити, -клеплю, -клепиш; мн. розклеплять; док., перех., розм.

Розплющувати (очі), розтуляти повіки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкліплювати — розклі́плювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розкліплювати — РОЗКЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКЛЕПИ́ТИ, клеплю́, кле́пиш; мн. розкле́плять; док., що, розм. Розплющувати (очі), розтуляти повіки. Чую, очі мені розкліплюють (Сл. Словник української мови у 20 томах
  3. розкліплювати — РОЗКЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКЛЕПИ́ТИ, клеплю́, кле́пиш; мн. розкле́плять; док., перех., розм. Розплющувати (очі), розтуляти повіки. Чую, очі мені розкліплюють (Сл. Гр.); Пересилюючи різь в очах, Надійка розклепила повіки і здивовано повернула голову на той голос (Коз., Листи.., 1967, 232). Словник української мови в 11 томах