розколихуватися

РОЗКОЛИ́ХУВАТИСЯ і рідше РОЗКОЛИ́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКОЛИХА́ТИСЯ, розколишу́ся, розколи́шешся і рідко розколиха́юся, розколиха́єшся і рідше РОЗКОЛИСА́ТИСЯ, розколишу́ся, розколи́шешся і рідко розколиса́юся, розколиса́єшся, док.

1. Починати сильно колихатися.

Знічев'я Роберт задивився.., Як павук на тій нитці спускався, Розколихувавсь потім на ній, Щоб її до стіни причепити (Леся Українка);

Коли Дніпро дихає буй-вітром, топольки розколихуються у всі боки і шепочуться між собою (С. Чорнобривець);

Є потиск рук – на пісню схожий він, Яку би так хотілось розпочати... Здається, десь розколихався дзвін й, не задзвонивши, мусить замовкати (Р. Братунь).

2. перен. Сповнюватися тривогою, хвилюванням.

Стогнала [Катерина] тихим стогоном, як горличка ранена, і безміром печалі розколихувалася, як бурею (Г. Хоткевич);

// Виходити із стану байдужості, замріяності, заціпеніння і т. ін.; приступати до дії.

От і розколихались наші дівчата: вийшла пара, а там друга, пішли у дрібушки (Г. Квітка-Основ'яненко).

3. тільки недок. Пас. до розколи́хувати 1.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розколихуватися — розколи́хуватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розколихуватися — див. хитатися Словник синонімів Вусика
  3. розколихуватися — -уюся, -уєшся, недок., розколихатися, розколишуся, розколишешся і рідко розколихаюся, розколихаєшся і рідше розколисатися, розколишуся, розколишешся і рідко розколисаюся, розколисаєшся, док. 1》 Починати сильно колихатися. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розколихуватися — РОЗКОЛИ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКОЛИХА́ТИСЯ, розколишу́ся, розколи́шешся і рідко розколиха́юся, розколиха́єшся і рідше РОЗКОЛИСА́ТИСЯ, розколишу́ся, розколи́шешся і рідко розколиса́юся, розколиса́єшся, док. 1. Починати сильно колихатися. Словник української мови в 11 томах