1. Словник української мови у 20 томах

розколочувати

РОЗКОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОЛОТИ́ТИ, лочу́, ло́тиш, док., що.

Розмішувати що-небудь, рівномірно розподіляючи в рідині.

[Недоросток:] Що ж у вас болить? [Пріська:] Ох, під груди підпирає, мов колом... Розколоти, сину, попелу та солі, кажуть, помагає (С. Васильченко);

// Розбовтувати що-небудь, роблячи рідким.

Розколотили сметану (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розколочувати — розколо́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розколочувати — -ую, -уєш, недок., розколотити, -лочу, -лотиш, док., перех. Розмішувати що-небудь, рівномірно розподіляючи в рідині. || Розбовтувати що-небудь, роблячи рідким. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розколочувати — РОЗКОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОЛОТИ́ТИ, лочу́, ло́тиш, док., перех. Розмішувати що-небудь, рівномірно розподіляючи в рідині. [Недоросток:] Що ж у вас болить?... Словник української мови в 11 томах