1. Словник української мови у 20 томах

розколочуватися

РОЗКОЛО́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗКОЛОТИ́ТИСЯ, ло́титься, док.

1. Розмішуватися, рівномірно розподіляючись у рідині.

Розколочується цукор;

// Розбовтуватися, стаючи рідким.

2. перен. Часто і сильно битися, колотитися від перенапруження, хвилювання, збудження (про серце).

3. тільки недок. Пас. до розколо́чувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розколочуватися — розколо́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розколочуватися — -ується, недок., розколотитися, -лотиться, док. 1》 Розмішуватися, рівномірно розподіляючись у рідині. || Розбовтуватися, стаючи рідким. 2》 перен. Часто і сильно битися, колотитися від перенапруження, хвилювання, збудження (про серце). 3》 тільки недок. Пас. до розколочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розколочуватися — РОЗКОЛО́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗКОЛОТИ́ТИСЯ, ло́титься, док. 1. Розмішуватися, рівномірно розподіляючись у рідині; // Розбовтуватися, стаючи рідким. 2. перен. Часто і сильно битися, колотитися від перенапруження, хвилювання, збудження (про серце). 3. тільки недок. Пас. до розколо́чувати. Словник української мови в 11 томах