розкомплектований

РОЗКОМПЛЕКТО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розкомплектува́ти.

Стоять купкою на узбіччі льотного поля [літальні апарати], розкомплектовані ще по дорозі, жалюгідні, непотрібні (з газ.);

// у знач. прикм.

Блокшив – корпус розкомплектованого старого судна – використовують у порту біля постійного причалу під житло, під склад тощо (з навч. літ.).