розкомплектованість

РОЗКОМПЛЕКТО́ВАНІСТЬ, ності, ж.

Стан за знач. розкомплекто́ваний.

Загальним недоліком архівних джерел є їхня розкомплектованість, а звідси – відсутність узагальнюючих даних (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкомплектованість — розкомплекто́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови