розкорковувати
РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
Витягати корок і т. ін., знімати кришечку із шийки пляшки.
Між іншим, – зауважив бармен, розкорковуючи пляшки, – наша професія за навантаженням прирівнюється до металургів (А. Крижанівський);
Їмості видобули дві фляшки вина й казали дідові їх у воді застудити, а відтак казали їх розкоркувати і одну фляшку подали дідові (Марко Черемшина);
Розкоркували пляшки. Всі з насолодою випили по келиху чудодійної рідини (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкорковувати — розкорко́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розкорковувати — -ую, -уєш, недок., розкоркувати, -ую, -уєш, док., перех. Витягати корок і т. ін. із шийки пляшки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкорковувати — ВІДКРИВА́ТИ (витягати, знімати корок, кришку тощо, роблячи вільним отвір пляшки, банки й т. ін.), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДКОРКО́ВУВАТИ, РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ВІДКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́БРЮВАТИ діал. (пляшку). — Док. Словник синонімів української мови
- розкорковувати — РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Витягати корок і т. ін із шийки пляшки. У хаті метушились, ставили на розсунуті столи закуску, голова колгоспу розкорковував пляшки (Збан., Малин. Словник української мови в 11 томах