розкорковувати

ВІДКРИВА́ТИ (витягати, знімати корок, кришку тощо, роблячи вільним отвір пляшки, банки й т. ін.), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДКОРКО́ВУВАТИ, РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ВІДКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́БРЮВАТИ діал. (пляшку). — Док.: відкри́ти, розкри́ти, розпеча́тати, відкоркува́ти, розкоркува́ти, відку́по́рити, розку́по́рити, розку́брити. Мати аж пальці порізала, відкриваючи йому консерви (О. Гончар); Тобі посилку принесуть в хату,.. кажи при собі розкрити ящик, чи не поломили чого (Леся Українка); Розпечатувати пакет; Сам господар відкорковував пляшки (Н. Рибак); Витяг (Сергій) з кишені складного ножа і вмить розкоркував пляшку (О. Копиленко); Хабаров відкупорив пляшку (О. Донченко); Розкупорили шампанське.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкорковувати — розкорко́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкорковувати — -ую, -уєш, недок., розкоркувати, -ую, -уєш, док., перех. Витягати корок і т. ін. із шийки пляшки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкорковувати — РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Витягати корок і т. ін., знімати кришечку із шийки пляшки. Між іншим, – зауважив бармен, розкорковуючи пляшки, – наша професія за навантаженням прирівнюється до металургів (А. Словник української мови у 20 томах
  4. розкорковувати — РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Витягати корок і т. ін із шийки пляшки. У хаті метушились, ставили на розсунуті столи закуску, голова колгоспу розкорковував пляшки (Збан., Малин. Словник української мови в 11 томах