розкочегарити
РОЗКОЧЕГА́РИТИ див. розкочега́рювати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкочегарити — розкочега́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розкочегарити — -рю, -риш, док., перех., розм. 1》 Роздути вогонь, пожежу, примусити розгорітися. 2》 перен. Вивести зі стану пасивності, захопити, зацікавити чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови