розкочегарити

РОЗКОЧЕГА́РИТИ див. розкочега́рювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкочегарити — розкочега́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкочегарити — -рю, -риш, док., перех., розм. 1》 Роздути вогонь, пожежу, примусити розгорітися. 2》 перен. Вивести зі стану пасивності, захопити, зацікавити чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови