розкочегарити

розкочега́рити

-рю, -риш, док., перех., розм.

1》 Роздути вогонь, пожежу, примусити розгорітися.

2》 перен. Вивести зі стану пасивності, захопити, зацікавити чим-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкочегарити — розкочега́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкочегарити — РОЗКОЧЕГА́РИТИ див. розкочега́рювати. Словник української мови у 20 томах