розкочегарити
розкочега́рити
-рю, -риш, док., перех., розм.
1》 Роздути вогонь, пожежу, примусити розгорітися.
2》 перен. Вивести зі стану пасивності, захопити, зацікавити чим-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкочегарити — розкочега́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розкочегарити — РОЗКОЧЕГА́РИТИ див. розкочега́рювати. Словник української мови у 20 томах