розкручуватися

РОЗКРУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКРУТИ́ТИСЯ, учу́ся, у́тишся, док.

1. Розмотуючись, розправлятися, розгортатися (про що-небудь згорнуте, змотане, скручене).

Пружини старого годинника тріскали й відлітали, колісця й дрібні огнива ланцюжка розкручувались у різні сторони (Н. Кобринська);

Він підняв поранену руку догори, і на ній почала розкручуватися, розпростуватися сорочка (М. Стельмах);

Кодола свиснула й розкрутилась, мов чорна гадина (І. Нечуй-Левицький);

Кинув [Яків] униз шмат ситцю. Довгою стьожкою розкрутився і впав він аж до дверей (А. Головко);

* Образно. Посеред річки плеснула риба, і кола, розкручуючись, уткнулись у самий берег (М. Стельмах);

Всі муки будуть вже зайвими. Навіщо?! Пружина його душі розкрутилася з шаленою швидкістю, і вже тепер її ніщо не накрутить (І. Багряний);

// розм. Розкриватися, розпускатися (про бруньки, пелюстки і т. ін.).

Народжувалося стебло з крихітних блідих ростків, розкручувався лист (О. Довженко).

2. Поступово починати крутитися, обертатися з дедалі більшою швидкістю.

Цвіт облетілий, цвіт обкружавсь, осипавсь і враз, на льоту розкрутившись, падав униз вертуном (П. Тичина);

* Образно. Крутогорське колесо, зрушивши з мертвої точки, розкручувалось дедалі дужче, підхоплювало у круговерть все нові й нові маси людей (М. Ю. Тарновський).

3. перен., розм. Звільнятися від клопотів, справ і т. ін.

4. перен., розм. Відкриватися, поставати перед зором; ставати видимим.

Галявина розкручувалась перед очима, як згорнене в трубку полотно (Ю. Мушкетик);

Шляхи розкручувались нові, Немов сувої паперові (із журн.).

5. тільки недок. Пас. до розкру́чувати 1–4.