1. Словник української мови у 20 томах

розкріпачуватися

РОЗКРІПА́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКРІПА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.

1. іст. Позбуватися кріпацтва, звільнятися від кріпацтва.

2. перен. Звільнятися від будь-якої залежності, від утисків, гніту і т. ін.

– Нічого, розкріпачуйтеся потихеньку – адже ви вільні люди. Шкода вас трошки, товариші журналісти (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкріпачуватися — розкріпа́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкріпачуватися — -уюся, -уєшся, недок., розкріпачитися, -чуся, -чишся, док. 1》 іст. Позбуватися, звільнятися від кріпацтва. 2》 перен. Звільнятися від будь-якої залежності, від утисків, гніту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкріпачуватися — ВИЗВОЛЯ́ТИСЯ (ставати вільним, здобувати собі свободу в боротьбі проти пригноблення, безправ'я, чийогось панування), ЗВІЛЬНЯ́ТИСЯ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИСЯ, РОЗКАБАЛЯ́ТИСЯ. — Док.: ви́зволитися, звільни́тися, розкріпа́читися, розкабали́тися. Словник синонімів української мови
  4. розкріпачуватися — РОЗКРІПА́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКРІПА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. 1. іст. Позбуватися, звільнятися від кріпацтва. 2. перен. Звільнятися від будь-якої залежності, від утисків, гніту. Словник української мови в 11 томах