розкріпачувати
РОЗКРІПА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКРІПА́ЧИТИ, чу, чиш, док.
1. кого, іст. Звільняти від кріпацтва.
Одні твердили, що до знищення кріпацтва треба йти мирним шляхом, інші, навпаки, доводили, що цар і поміщики не згодяться добровільно розкріпачити селян і дати їм землю (П. Колесник).
2. кого, перен. Звільняти кого-небудь від будь-якої залежності, від утисків, гніту і т. ін.
Створити штучно дешевий, добротний і смачний білок – це .. звільнити людину від обмеженості ґрунту та врожаю, розкріпачить її від грубої тваринної поживи (В. Підмогильний);
// що. Робити що-небудь вільним, непідвладним.
Розкріпачити працю, перетворити її на вільну і творчу;
// що. Створювати умови, можливості для вільного, безперешкодного розвитку чого-небудь.
Дедалі зростаючий конфлікт між продуктивними силами і виробничими відносинами владно ставить перед людством завдання .. розкріпачити могутні продуктивні сили, створені людиною (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- розкріпачувати — розкріпа́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розкріпачувати — -ую, -уєш, недок., розкріпачити, -чу, -чиш, док., перех. 1》 іст.Звільняти від кріпацтва. 2》 перен. Звільняти кого-небудь від будь-якої залежності, від утисків, гніту. || Робити що-небудь вільним, непідвладним. || Створювати умови, можливості для вільного, безперешкодного розвитку чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкріпачувати — ВИЗВОЛЯ́ТИ (робити вільним, надавати свободу кому-, чому-небудь, позбавляючи пригноблення, безправ'я, чийогось панування), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИ, РОЗКАБАЛЯ́ТИ розм., ОСЛОБОНЯ́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
- розкріпачувати — Розкріпа́чувати, -чую, -чуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розкріпачувати — РОЗКРІПА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКРІПА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. іст. Звільняти від кріпацтва. Одні твердили, що до знищення кріпацтва треба йти мирним шляхом, інші, навпаки, доводили... Словник української мови в 11 томах