1. Словник синонімів української мови

розкріпачувати

ВИЗВОЛЯ́ТИ (робити вільним, надавати свободу кому-, чому-небудь, позбавляючи пригноблення, безправ'я, чийогось панування), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИ, РОЗКАБАЛЯ́ТИ розм., ОСЛОБОНЯ́ТИ діал. — Док.: ви́зволити, звільни́ти, розкріпа́чити, розкабали́ти, ослобони́ти. Шарпнувся крик із наболілої невільницької душі: Чом не йдете визволяти нас із тяжкої неволі? (А. Головко); (Кривоніс:) Дай Боже від шляхти народ звільнити (О. Корнійчук); Демократія розкріпачила народ. — Пор. I. 1. звільня́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкріпачувати — розкріпа́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкріпачувати — -ую, -уєш, недок., розкріпачити, -чу, -чиш, док., перех. 1》 іст.Звільняти від кріпацтва. 2》 перен. Звільняти кого-небудь від будь-якої залежності, від утисків, гніту. || Робити що-небудь вільним, непідвладним. || Створювати умови, можливості для вільного, безперешкодного розвитку чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкріпачувати — РОЗКРІПА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКРІПА́ЧИТИ, чу, чиш, док. 1. кого, іст. Звільняти від кріпацтва. Одні твердили, що до знищення кріпацтва треба йти мирним шляхом, інші, навпаки, доводили... Словник української мови у 20 томах
  4. розкріпачувати — Розкріпа́чувати, -чую, -чуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розкріпачувати — РОЗКРІПА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКРІПА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. іст. Звільняти від кріпацтва. Одні твердили, що до знищення кріпацтва треба йти мирним шляхом, інші, навпаки, доводили... Словник української мови в 11 томах