1. Словник української мови у 20 томах

розкуркулення

РОЗКУРКУ́ЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. розкурку́лити.

– Розкуркулення проходило вже у вашому районі? – В деяких селах уже (Мирослав Ірчан);

Місцеві органи влади самовільно здійснювали розкуркулення заможніших селян з вилученням майна (з публіц. літ.);

Після розкуркулення й заслання опинився [Санько] знову в Україні (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкуркулення — розкурку́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розкуркулення — -я, с. Дія за знач. розкуркулити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкуркулення — Експропріація заможних (куркульських) селянських господарств; здійснене більшовиками в Росії 1918-19, в Україні 1920-21; за роки нової економічної політики (1921-28) виросла нова верства заможних селян, піддана р. 1930-32 в ході колективізації;... Універсальний словник-енциклопедія
  4. розкуркулення — РОЗКУРКУ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. розкурку́лити. — Розкуркулення проходило вже у вашому районі? — В деяких селах уже, а близько комуни ще ні (Ірчан, II, 1958, 369). Словник української мови в 11 томах