розливатися
РОЗЛИВА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗЛИ́ТИСЯ, розіллє́ться і рідко. РОЗІЛЛЯ́ТИСЯ, розіллє́ться, іноді розілля́ється, док.
1. Проливатися, литися на що-небудь; розхлюпуватися, розбризкуватися.
Десь в сінях щохвилини гримали двері, кричали кури і розливалась вода (М. Коцюбинський);
Глечик упав, розбився, і мед розлився по долівці (Грицько Григоренко);
Іванко став, і коли мізинцем ударив у бочку, обручі порвалися й пиво розіллялося по землі (з казки);
* У порівн. В повітрі дощ, і гречка пахне тепло, Немов розлився бурштиновий мед (М. Рильський).
2. спец. Мати здатність литися, заповнювати ливарні форми.
Якщо метал недосить нагріти, він не розіллється і застигне в ковші (з наук.-попул. літ.).
3. Розтікаючись, покривати, затоплювати який-небудь простір, поверхню чогось.
Прудко біжить та річка .. до самої луки зеленої, – по луці вже тихо і широко розливається (Марко Вовчок);
Коли палаюча нафта розливається по морю, звичайні рятувальні шлюпки та катери стають здобиччю вогню (з газ.);
Над лугом чайка в'ється, По лузі розлилась прозорая вода... (М. Рильський);
// Виходити з берегів під час повені (про водоймище).
Урал вже от-от мав розлитися по заплавних луках і по зарічних гаях (З. Тулуб);
Несподівано розіллявся Сан і зніс дерев'яний місток, що нашвидку змайстрували наші сапери (С. Васильченко);
// Охоплювати великий простір (про водоймище).
Блискучий лиман розливавсь вшир на вісім верстов, мов розтоплене скло (І. Нечуй-Левицький);
Вдалині засинів Лиман, за Лиманом розливалося Чорне море (М. Рильський);
Неначе зрадівши, що можна розлитися ще ширше, Дніпро починає відкидати протоки праворуч, підходячи до самісіньких гір (із журн.).
4. перен. Поширюватися, розноситися в різних напрямках у навколишньому просторі, в певних межах.
Круго́м косарів розливаються трав'яні пахощі (Ганна Барвінок);
В хаті, яка обернута була вікнами на південь, уже розливалися сині присмерки (В. Козаченко);
Мелашка заспівала пісні. Пішов гул по лісі і розлився по долині срібною луною (І. Нечуй-Левицький);
Срібними струмками звуків розлилася дорога серцю фронтовиків мелодія (Є. Кравченко);
// Охоплювати дедалі ширший простір, захоплювати більшу кількість людей і т. ін.
Було тепло, весна розливалася навкруги, ліси туманіли понад Пслом, вбираючись у першу зелень (О. Гончар).
5. перен. Широко розстилатися, розкидатися на якому-небудь просторі, займати собою якийсь простір.
Степ їхній навіть після чорної бурі яскраво зацвітає щовесни дикими тюльпанами, розливається аж за обрій океаном краси... (О. Гончар);
Білими ставками купчилось роман-зілля і розливалось блакитне море дикої конюшини аж ген-ген до лісу (І. Муратов);
// Розходитися, розпливатися по поверхні чого-небудь.
Рум'янець, ледве примітний, розливався по щоках (І. Нечуй-Левицький);
На обличчі його розлився якийсь мерзлякуватий синій відтінок (І. Волошин);
Усмішка щастя розіллялась по обличчю в старої (М. Коцюбинський);
// Ставати виразнішим (про якісь раптові відчуття, почуття).
Несподівано Андрій поглядом зустрівся з її здивованими очима, від чого у всьому тілі розлилося щось гаряче (С. Чорнобривець);
І щастя тихе і ясне по всій істоті Неждано розлилось, як сяєво огнів (М. Рильський).
6. перев. у сполуч. зі сл. сльози, перен., розм. Гірко, невтішно плакати.
Йому .. байдуже, що молода його розливається слізьми над іншим та взиває серденьком (П. Куліш);
Перетиснувся [Сава] крізь товпу перед хатою і опинився коло мертвого брата. Кинувшися на нього, ридав і розливався (О. Кобилянська);
Олеся любими словами, ласкою й угамує його, що було обійме її й діток, до себе пригорне та й розіллється сльозами (Марко Вовчок).
7. чим і без дод., перен., розм. Утворювати гармонійні, переливчасті звуки.
Вона повела за руку Казанцева в гущавину з верб та вишень, де на заході сонця розливались піснями соловейки (І. Нечуй-Левицький);
Ох же й ладно, ох же й дзвінко Розливається гармонь (В. Бичко);
Я морем співів розіллюся І в кожну пісню увіллю Весь жар, всю кров мою (О. Олесь).
8. перен., розм. Говорити про що-небудь довго і з запалом.
Вона жбурнула геть від себе хустку, відкинула своє довге волосся, що падало їй на очі, і вся розлилася в жалібних словах (О. Довженко).
9. тільки недок. Пас. до розлива́ти 2.
Сталь, зварена в сталеплавильному цеху, розливається в злитки вагою 4–8 тонн і після затвердіння подається в цех (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- розливатися — розлива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розливатися — Литися, виливатися, (трохи) розхлюпуватися; (- річку) виходити з берегів, заливати береги; (- звук) поширюватися, ширитися, розлягатися; (тілом) розходитися, розпливатися; (слізьми) заливатися; (піснею) виспівувати що. Словник синонімів Караванського
- розливатися — див. лити Словник синонімів Вусика
- розливатися — -ається, недок., розлитися, розіллється і рідко розіллятися, розіллється, іноді розілляється, док. 1》 Проливатися, литися на що-небудь; розхлюпуватися, розбризкуватися. 2》 спец. Мати здатність литися, заповнювати ливарні форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розливатися — співа́ти (виво́дити, розлива́тися, залива́тися) солове́йком (солов’є́м), ірон. З надмірним запалом, довго і пишномовно висловлюватися, говорити про що-небудь. З полегшенням перейшов він (промовець) до козацьких справ. Фразеологічний словник української мови
- розливатися — ПОШИ́РЮВАТИСЯ (про звуки, запахи тощо — виходячи з якогось джерела, займати, заповнювати собою дедалі більший простір), ШИ́РИТИСЯ, РОЗХО́ДИТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ), РОЗНО́СИТИСЯ, РОЗЛЯГА́ТИСЯ, РОЗКО́ЧУВАТИСЯ, ПРОКО́ЧУВАТИСЯ, РОЗПЛИВА́ТИСЯ, РОЗТІКА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
- розливатися — РОЗЛИВА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗЛИ́ТИСЯ, розіллє́ться і рідко РОЗІЛЛЯ́ТИСЯ, розіллє́ться, іноді розілля́ється, док. 1. Проливатися, литися на що-небудь; розхлюпуватися, розбризкуватися. Словник української мови в 11 томах