1. Словник української мови у 20 томах

розлиття

РОЗЛИТТЯ́, я́, с.

1. Дія за знач. розли́ти, розлива́ти і розли́тися, розлива́тися.

Мартина садовлять на стільці. Він жовтий – від розлиття жовчі (І. Карпенко-Карий);

Були такі .. Мовляв, той, хто не лякається розлиття людської крові, здатен .. розтоптати людей (П. Загребельний).

2. Те саме, що ро́зли́в 2.

Хто спинить розлиття весняних світлих вод? (М. Рильський);

На багато століть залишаються в пам'яті народній бурхливі розлиття Дніпра (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлиття — розлиття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розлиття — [розлиет':а] -т':а, р. мн. -т':іў Орфоепічний словник української мови
  3. розлиття — -я, с. 1》 Дія за знач. розлити, розливати і розлитися, розливатися. 2》 Те саме, що розлив 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розлиття — РОЗЛИТТЯ́, я́, с. 1. Дія за знач. розли́ти, розлива́ти і розли́тися, розлива́тися. 2. Те саме, що ро́зли́в 2. Хто спинить розлиття весняних світлих вод? (Рильський, Мости, 1948, 75); На багато століть залишаються в пам’яті народній бурхливі розлиття Дніпра (Наука.., 5, 1971, 60). Словник української мови в 11 томах