1. Словник української мови в 11 томах

розлиття

РОЗЛИТТЯ́, я́, с.

1. Дія за знач. розли́ти, розлива́ти і розли́тися, розлива́тися.

2. Те саме, що ро́зли́в 2.

Хто спинить розлиття весняних світлих вод? (Рильський, Мости, 1948, 75);

На багато століть залишаються в пам’яті народній бурхливі розлиття Дніпра (Наука.., 5, 1971, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлиття — розлиття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розлиття — [розлиет':а] -т':а, р. мн. -т':іў Орфоепічний словник української мови
  3. розлиття — -я, с. 1》 Дія за знач. розлити, розливати і розлитися, розливатися. 2》 Те саме, що розлив 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розлиття — РОЗЛИТТЯ́, я́, с. 1. Дія за знач. розли́ти, розлива́ти і розли́тися, розлива́тися. Мартина садовлять на стільці. Він жовтий – від розлиття жовчі (І. Карпенко-Карий); Були такі .. Мовляв, той, хто не лякається розлиття людської крові, здатен .. Словник української мови у 20 томах