розлупитися

РОЗЛУПИ́ТИСЯ див. розлу́плюватися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлупитися — розлупи́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розлупитися — Розлуплюватися, -лююся, -єшся сов. в. розлупитися, -плюся, -пишся, гл. Разламываться, разломиться на части (о посудѣ и пр). Макітра розлупилась; яйце розлупилось. Зміев. у. Словник української мови Грінченка