розлупитися
РОЗЛУПИ́ТИСЯ див. розлу́плюватися.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розлупитися — розлупи́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розлупитися — Розлуплюватися, -лююся, -єшся сов. в. розлупитися, -плюся, -пишся, гл. Разламываться, разломиться на части (о посудѣ и пр). Макітра розлупилась; яйце розлупилось. Зміев. у. Словник української мови Грінченка