розлуплений
РОЗЛУ́ПЛЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до розлупи́ти.
Раз у раз ритмічно хрускав між камінцями горішок і падав на газету розлуплений (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розлуплений — розлу́плений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- розлуплений — -а, -е, розм., рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до розлупити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розлуплений — РОЗЛУ́ПЛЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до розлупи́ти. Раз у раз ритмічно хрускав між камінцями горішок і падав на газету розлуплений (Ле, Міжгір’я, 1953, 410). Словник української мови в 11 томах