1. Словник української мови в 11 томах

розлуплений

РОЗЛУ́ПЛЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до розлупи́ти.

Раз у раз ритмічно хрускав між камінцями горішок і падав на газету розлуплений (Ле, Міжгір’я, 1953, 410).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлуплений — розлу́плений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розлуплений — -а, -е, розм., рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до розлупити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розлуплений — РОЗЛУ́ПЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розлупи́ти. Раз у раз ритмічно хрускав між камінцями горішок і падав на газету розлуплений (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах