розліплювати

РОЗЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЛІПИ́ТИ, ліплю́, лі́пиш; мн. розлі́плять; док., що.

1. Роз'єднувати що-небудь зліплене, склеєне.

Зліпила баба нам вареник, Відкіль почать – не розбереш, І .. розліпить його не втнеш (Л. Глібов);

Ходила по садочку дівчина з сухеньким, довгобразим обличчям, що було низенько похилене над книжкою, .. листки в ній ледве можна було розліпити (Грицько Григоренко).

2. розм. Те саме, що розкле́ювати 2.

– Через тиждень буде демонстрація, не повертаючи до його голови й розгортаючи папірчики, трохи понизила вона голос. – Треба роздавати й розліплювати цей тиждень прокламації. Візьметесь? (В. Винниченко);

Олекса залишив йому кілька плакатів. Іванко мав розліпити їх за день перед наступним сеансом (М. Томчаній);

Він [Василь Григорович] проминув одремонтований виконком, пропустив повз себе трамвай, що дзенькнув і рушив собі далі, поблискуючи на дроті блідими іскрами, пройшов коло тумби, де патлатий хлопчисько розліплював свіжі афіші (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

розліплювати

Значення в інших словниках